Одним із нововведень Кодексу є можливість участі у господарському процесі фізичної особи, яка не є підприємцем. Натомість у попередній редакції право на звернення до господарського суду мали лише юридичні особи. У подальших публікаціях розглянемо, за яких саме обставин та з якою метою фізична особа матиме можливість позиватися та брати участь у господарському процесі.
Чи не найбільшим осучасненням судового процесу, зокрема господарського, є запровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка повинна:
- об’єднати у собі автоматичний розподіл справ, що надходять до суду, між суддями;
- забезпечити обмін документами між судом та учасниками процесу;
- забезпечити проведення судових засідань у режимі відеоконференції;
- забезпечити фіксування судового процесу (яке, до речі, тепер стає обов’язковим для усіх справ) та деякі інші функції.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструватимуть офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов’язковому порядку. Інші особи — в добровільному. З цього моменту суд вручатиме таким особам будь-які документи у справах виключно в електронній формі.
Що стосується порядку здійснення господарського судочинства, то тут багато нововведень раніше не притаманних цьому виду судочинства. Відтепер рішення суду можна буде отримати у порядку наказного або повного провадження, яке у свою чергу поділяється на загальне або спрощене. Наказне та спрощене позовне провадження покликані пришвидшити судовий процес, який між тим і так є найшвидшим серед видів судочинства (до 2,5 місяців). У такому порядку можна буде розглядати заяви про стягнення сум незначного розміру та малозначимі справи.
Щодо самого поняття «малозначимі справи», яке є новим не лише для господарського процесу, то воно означатиме справи, у яких ціна позову не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що до кінця 2017 року ще становитиме 160 тис. гривень). Принагідно варто зазначити, що такі спори уже найближчим часом стануть єдиним можливим способом представництва особи у судах представниками, що не мають статусу адвоката.
У складі учасників судового процесу теж з’являються нові особи. Зокрема невластивою персоною для господарських справ є свідок, який відтепер матиме право брати участь у судовому засіданні, якщо йому відомі будь-які обставини, що стосуються справи. Проте, такий свідок повинен буде назвати джерела своєї обізнаності. Викласти відому йому інформацію свідок може шляхом подання заяви свідка, посвідченої нотаріусом, або під час допиту судом в межах судового засідання.
Що ж стосується строків самого розгляду судової справи в порядку повного загального позовного провадження, то його збільшено на 1 місяць (з двох до трьох). У порядку нового для господарського процесу — спрощеного позовного провадження — встановлено строк 60 днів з дня відкриття провадження.
Також законодавцем вирішено збільшити строки на апеляційне оскарження судових рішень та ухвал з десяти до двадцяти днів і з п’яти до десяти днів відповідно. Строки ж касаційного оскарження залишаться незмінними — двадцять днів.
Як запрацюють нові правила, побачимо дуже скоро. З досвіду можна сказати, що такі комплексні нововведення будуть серйозним випробуванням як для учасників проваджень, так і, в першу чергу, для українських судів. А ми уже готові 😉
У подальших публікаціях детальніше розглянемо кожен аспект судової реформи, викладений у цій статті.
Автор: Віталій Шляховий
[:]